ПУБЛІКАЦІЇ

Про наші проєкти створено десятки матеріалів у ЗМІ. Ми зібрали для вас найцікавіші
Інтерв'ю, Kyiv Daily

Ден Гуменний: "Коли приходить мистецтво, жах йде"

Оскільки по місту «прилітало», всі ті, хто залишився, жили у бомбосховищі. Ми спустилися туди – там залишилися речі цих людей, такий запах стояв… Чиста «документалка». Знайшли зал у цьому бомбосховищі. - Давайте його приберемо? - Ну, давайте. Прибрали. - Ну, давайте світло туди проведемо. А там світла не було, ліхтариками світили. Місцеві чоловіки прийшли туди і провели це світло. Поступово місце, пов'язане із жахом, почало перетворюватися на місце мистецтва. Тоді я тільки читав про це, тож практичного кейсу у мене такого не було. Виявилося, що коли приходить мистецтво – жах іде. Таке диво відбувається...
Антикризовий медіа-центр (©АКМЦ — 20.12.2021)

Школярі Донеччини та Луганщини презентували власні проєкти на міжнародному Симпозіумі

Перший міжнародний симпозіум проєкту Misto to Go School відбувся вихідними, 18 та 19 грудня, у Миколаївській школі №3. Це фінальний етап “Школи культурних ініціатив громадянського суспільства”, яка розпочалася у вересні 2021 року. Восени учні шести шкіл Донеччини та Луганщини зібралися, щоб вигадати нове майбутнє та перспективи для східних областей.
Інтерв'ю, Громадське Радіо (Київ) — 01.12.2021

Наш проєкт «Волинська Історія» незручний і в Україні, і в Польщі — інтерв'ю з авторами: Георгом Жено та Деном Гуменним

"Нам складно говорити про страшне минуле. Однак, якщо ми не проговоримо про те, що вже сталося, тоді це уб’є нас зсередини. Це може стосуватися однієї людини, а може і цілого народу. Або кількох народів: українського, польського. Багато питань досі залишаються без повних відповідей: як до цього були долучені мої предки, німецькі нацисти, що зробив і сьогодні з нами робить Радянський Союз. Поки ми ці всі жахи не пропрацьовуємо разом, колективно, а не проти один одного..."
Інтерв'ю, Радіо Сковорода (Львів) — 04.09.2021

Театр — це лабораторія, у якій можна тестувати концепції та репетирувати свободу

Ден Гуменний – спеціальний гість фестивалю «Кіт Ґаватовича», який відкрив його тематичною лекцією «Нова гравітація» про театр майбутнього.
«Круто, що фестивалі дають візію, бо ми застрягли у фіксації. Наша єдина візія – свобода. Театр – це лабораторія, у якій ми можемо тестувати концепції та репетирувати свободу».
(Прямі ефіри з міжнародного театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича». Львів, LEM Station. Ведуча: Ганна Гавриш)
Інтерв'ю, проєкт "Активна Громада" — 16.06.2021

Культура та мистецтво можуть створювати простір для діалогу

"Культура може існувати лише за системної підтримки.
Якщо культуру незалежну не підтримує громадськість — культура незалежна вмирає. Якщо не підтримує держава — її не існує". (Ден та Яна Гуменні і Олександра Гліжинська, "Культура в Україні")
Ден і Яна Гуменні та Олександра Гліжинська, "Культура в Україні"
Репортаж "Радіо Свобода" — 08.12.2020

Як класно не боятися себе самого!

"Для меня в этом году самое приятное то, что, когда я общаюсь с подростками, они после этого могут не бояться себя — и мне это очень приятно. Я тоже так, наверное, поменялась и сейчас замечаю в других. Это очень классно, когда подростки перестают бояться сами себя, — тьюторка проєкту Віола Стороженко (11 клас, школа №1, м. Попасна)".

(Михайло Штекель, Радіо Свобода / Донбас.Реалії)
Місто з собою вистава
Інтерв'ю на "Забороні" — 04.10.2020

Звуки та пози Донбасу. Театральний проєкт "Місто з собою" розповідає про життя школярів з прифронтових міст

"З вікна школи в Попасній можна побачити останній український блокпост, а частина будівлі була зруйнована снарядами у 2015 році. Коли театральна команда вперше приїхала до міста, то спитала в підлітків, чого їм не вистачає у рідному місті. «Після шостої вечора нема куди піти», — відповіли вони, а навколо ще літали міни. Так з’явилася авангардна постановка «Що робити в Попасній після шостої вечора?», де шкільне життя виверталося таким чином, що кинутий зіжмаканий папірець викликав прямі асоціації з падаючим снарядом..."

(Поліна Ліміна, інтерв'ю з Деном Гуменним та Георгом Жено)
інтерв'ю з Деном Гуменним та Георгом Жено про Місто з собою
Художні репортажі на "Крапці з комою" — 19.01.2021

"Сонце України встає на Донбасі!"

"ПеГеТе це село, яке хотіло стати містом, але так і не стало,” — пояснює Віктор, наш друг, у минулому — мєнт, а зараз — директор попаснянської школи. Ми погано спали цієї ночі плюс чотири блок-пости — і жарт не заходить. Під час війни Віктор разом з Толіком — місцевим фізруком та депутатом давно спочилої у Бозі “Партії Регіонів” — залишилися у місті та ходили на роботу. А після війни — латали дірки у розбомбленій школі.
Тут всі кажуть “після війни”, маючи на увазі активні бойові дії у місті. Не залітають міни у місто, а лише по дачам — от і закінчилася війна. У нас вже місяць тихо. Кілька хвилин ми їдемо мовчки..." (Ден та Яна Гуменні, "Комишуваха")
Художні репортажі на "Крапці з комою"

Місто — це, перш за все, люди, які у ньому живуть

Це своєрідна сповідь дітей про любов та ненависть до рідних міст. Театральними засобами вони розповідають про рідні місця, свій досвід, відчуття та дорослішання, що припало на роки війни.


Міста цих дітей обстрілювали. Мешканці тікали з них або залишались і ховались у підвалах. А школи на очах цих дітей перетворювались на руїни. Слухаєш ці спогади і переживаєш все разом з ними, пригадуєш своє дитинство. Чим відрізняється ця молодь від тієї, що ходить вулицями Берліна? Зовнішньо — майже нічим, а от внутрішньо...


На мою думку, це була важка, але чудова спроба режисерів достукатись до німецької аудиторії, зокрема, молоді, якої було чимало у залі. Під час вистави я буквально занотовувала чи не кожну почуту історію...


(Анастасія Магазова про гастролі "Мiста з собою" в "Literarisches Colloquium" у Берліні)

фічер на "Крапці з комою" — 29.04.2020

Театр Громадян: теорія та практика

"Моя ідея театру — у народженні цього тепла. Тепла, яке ми не здатні створити у повсякденному житті; але це тепло ми можемо взяти з собою з театру у реальне життя. Цей процес пояснює мені, чому взагалі є потреба у театрі. Я не знаю іншого “класичного мистецтва”, яке було б здатне створити стільки тепла між людьми.

Робота у напрямку Театру Громадян — це, в першу чергу, створення простору, де виникає тепло і де воно може зберігатися. Задача спільної роботи з художником — створити таку атмосферу, яка виникає з великої спільної довіри учасників проєкту один до одного. Простір, у якому всі учасники відчувають себе у безпеці зі своїми почуттями та думками та із задоволенням допомагають і підтримують один одного. Наступний крок — візуалізувати цю атмосферу та створити на сцені простір, у якому вона живе та самостійно розвивається".

(Георг Жено про виставу "Місто з собою")
Театр Громадян: теорія та практика
Close
«Натискаючи на кнопку, ви даєте згоду на обробку персональних даних та погоджуєтеся з політикою конфіденційності»
З усіх питань звертайтеся до нас
будь-яким зручним вам способом:

e-mail: perfosvita@gmail.com
телефон: +380(66) 153-21-92
Messenger | Instagram | Telegram
Made on
Tilda